У рамках Екуменічного Соціального Тижня презентували сучасні форми сімейного виховання в Україні
08-10-2009
ЛЬВІВ - У рамках третього дня Екуменічного Соціального Тижня відбувалися круглі столи на тему «Розвиток соціальних проектів спільно з Західною та Центральною Європою». На одному з цих заходів, що стосувався співпраці України з європейськими партнерами у соціальному секторі, відбулася нарада-презентація сучасних форм сімейного виховання в Україні.
Як повідомила РІСУ Оксана Гудима, виконавчий директор структурного осередку «Німецько-польсько-українського товариства» Томас Ваєр розпочав круглий стіл із презентації центру «Наші діти», який 2 роки працює у співпраці державними закладами та організаціями та допомагає дітям, що опинилися у скрутному становищі віком від 3 до 18 років. Київське міське та районне управління передало центру колишній дитсадок, який складається з трьох будинків, і у двох із них у власних квартирах живуть «родини». У третій будівлі працюватиме психолог та, у разі потреби, лікар та інший медичний персонал. У будинку є бібліотека, комп'ютерний зал, конференц-зали та гостьові кімнати. У великому саду діти граються, займаються спортом, доглядають рослини, піклуються про тварин. Томас Ваєр також розповів присутнім, що дитина, яка перебуває в центрі, зберігає статус сироти або позбавленої батьківського піклування та користується всіма відповідними пільгами (право на аліменти, пенсії тощо). У центрі є дві групи - сімейна та реабілітаційна. У першій проживають соціальні батьки та 6 дітей, які відчувають належність до родини, мають змогу наочно спостерігати діючу модель сім'ї для набуття для створення у майбутньому власної. Кожна сімейна група веде господарство. У ній працюють один із батьків та вихователь-помічник. До реабілітаційної групи зараховуються діти, які перебувають соціально-психологічної допомоги та реабілітації. Діти з другої групи можуть перейти до сімейної групи, повернутися до біологічних батьків чи бути усиновленими. Кожного місяця соціальним батькам та вихователям виділяють кошти на харчування, придбання одягу, взуття, медикаментів, іграшок, книг тощо.
Про власний будинок дитячого типу розповіла президент всеукраїнської громадської організації «Асоціація - моя родина», мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу Наталія Ярош, яка разом із чоловіком Юрієм, окрім двох рідних, виховує 12 прийомних дітей. Пані Ярош звернула увагу на проблему, яка гостро постає в українському суспільстві. «Коли в 2004 році я хотіла взяти на виховання дитину, то зіштовхнулася з проблемою, яка існує ще з радянських часів. В інтернатах нас запитували: навіщо вам ці діти? розумієте, що вони ж вам потім не віддячать за доброту? Але ситуація змінилася. У нас в області є 30 сімей, які виховують дітей з будинків-інтернатів». Пані Ярош розповіла присутнім, як жорстоко працівники поводяться з вихованцями державних будинків. Коли вона взяла у сім'ю дітей, то вони були опухлі з голоду, з численними ранами на тілі. «Я часто чую від різних людей звинувачення на адресу таких родин, як у мене. Говорять, що ми використовуємо дітей, аби тільки отримати гроші. Насправді небагато розуміють, що кошти, які нам виділяють, платимо за операції». Наталія Ярош вказала на ще одну важливу проблему, яка існує в державних виховних закладах. Великій кількості дітей не надають статусу сироти, тобто їх неможливо буде усиновити, бо нібито є батьки. «Такі діти просто приречені на життя в дитбудинках. Тому нам потрібно об'єднати зусилля усиновителів у вирішенні цієї нагальної проблеми, внести зміни у законодавство, оскільки таким державним закладам невигідно надавати дітям статус, бо після масового усиновлення вони втратять заробіток».
Учасники круглого столу висловили спільну пропозицію створення дорадчого громадського органу, який би займався питанням усиновлення сиріт, і до якого би входили не тільки представники громадських організацій, а й журналісти, представники влади. «У нас мало правозахисних громадських організацій, які б захищали права дітей. Треба ініціювати законодавчі проекти на місцях, зареєструвати їх і через народних депутатів подати на обговорення в парламент. Зміни будуть відбуватися тоді, коли проекти будуть юридично оформлені. Також потрібно проводити семінари для засобів масової інформації, щоб ця проблема мала практичне вирішення», - зазначив Петро Цимбалюк, голова наглядової ради фонду «Дитячі стежинки».
Цікаві і зовсім нові дані соціологічного дослідження «Уявлення сучасної молодої людини про сім'ю» повідомив учасникам Андріан Буковинський, голова руху християнських родин, президент всеукраїнського фонду «Сім'я». Участь в опитуванні брало 1200 людей від 16 до 30 років. Цікаво, що 80% молодих українців вважають себе християнами, але тільки 22% хочуть бути схожими на своїх батьків. 85% неодружених вважають прийнятним секс до шлюбу і що цікаво - 42% сімейних людей заявили, що не хочуть, щоб їхні діти мали статеві відносини до шлюбу. Для 16,4% опитаних аборт є прийнятним і для 75% - ні.
Про виховання дітей у дусі біблійних істин розповіла Оксана Кочерган, президент фонду «Софія», засновниця приватної школи св. Софії. «Якщо сім'я не вчить дитину християнських цінностей, то це має робити школа. А наш фонд займається вихованням уже батьків. Ми проводимо різноманітні семінари на теми подружнього життя, наприклад, як повернути романтику в стосунки тощо».
Учасники заходу висунули проект резолюції, де запропонували реорганізувати державні дитячі будинки, змінити систему існуючого забезпечення дітей-сиріт та дітей, чиї батьки позбавлені прав, залучати до співпраці з родинами, де виховують дітей-сиріт, соціальних педагогів, практичних психологів, фахівців, які працюють у царині соціальної педагогіки тощо. Присутні також запропонували організувати круглі столи, до яких були б залучені представники різних церковних конфесій, щоб спільними зусиллями привертати увагу українського суспільства до питання родини і утвердження християнських цінностей.
Довідка: Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування. Дитина в ДБСТ зберігає статус сироти або позбавленої батьківського піклування та користується всіма відповідними пільгами. Перебуває в ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку.
http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;32095/