У релігійних конфліктах закладені національні питання, – висновки громадської дискусії

08-10-2009

• Категорія:

• Теги:

• культура і суспільство

КИЇВ - Асоціація національно-культурних об'єднань України (АНКОУ) ініціювала громадську дискусію «Зростання ксенофобії в Україні: визнати, спростувати чи замовчувати?». 6 жовтня представники правозахисних організацій, національно-культурних товариств, політологи, посольств обговорили зростання ксенофобії за національною, релігійною, політичною ознаками та запропонували власні шляхи її подолання.

На думку організаторів, сьогодні в українському суспільстві панують негативні тенденції - зростання кількості злочинів, учинених на ґрунті расової, національної приналежності та ставлення до релігії, активізація протиправної діяльності радикально налаштованих молодіжних рухів і організацій, перманентні спекуляції на темі міжетнічних відносин у Криму, маніпулювання питаннями мови, релігії і культури.

«Головна небезпека - небажання зауважити цю загрозу», - зазначив голова АНКОУ, народний депутат Олександр Фельдман.

Як зазначив в коментарі кореспондентові РІСУ один із учасників дискусії , член Правління Молодіжної асоціації релігієзнавців, к. філософ. н. Олег Кисельов, у релігійних конфліктах закладені в тому числі національні питання. Наприклад, у 90-х рр. православний розкол відбувався за ознакою національної ідентичності: УПЦ КП - українська, а УПЦ (МП) - російська.

«Ми можемо говорити про певну соціальну дистанцію, яка існує через незнання, стереотипи. І тут велику роль відіграють ЗМІ, які поширюють їх, через слабку обізнаність предмету журналістами», - розкриває причини релігійної ксенофобії релігієзнавець. Одним із яскравих прикладів, на думку експерта, є відображення центральними телеканалами протестантів як тоталітарної секти.

Оскільки суспільство з осторогою ставиться до того, чого не знає і не розуміє, необхідна просвітницька робота. «В цьому контексті, важливо читати релігієзнавчі або культурологічні курси - розповідати про загальні речі. Люди повинні знати, що баптизм існує в Україні не з 90-х рр., а має свою традицію і є величезною громадою в Європі», - підсумував О.Кисельов.

Під час дискусії було зроблено звернення до учасників виборчих перегонів і ЗМІ з вимогою не протиставляти у ході передвиборчої боротьби одних громадян України іншим за ознаками расової, етнічної та релігійної приналежності і не спекулювати на потенційно конфліктних питаннях міжетнічних і міжконфесійних відносин в Україні.

За підсумками громадських обговорень були підготовлені рекомендації, які сприятимуть подоланню ксенофобії в Україні та утвердженню міжетнічної і міжконфесійної злагоди. Серед них: утримуватися вищим посадовим особам, політикам, ЗМІ від нетолерантних висловів; профільному комітету ВР скоординувати законодавчу діяльність задля забезпечення антидискримінаційного законодавства; закликати ЗМІ запроваджувати європейські стандарти висвітлення міжетнічних і міжконфесійних стосунків і органам влади, посадовим особам, «третьому сектору» рекомендувати вжити заходів для запобігання політизації міжконфесійних і міжетнічних відносин.

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;32092/