Молодіжна проща до Гошева 20-23 серпня 2009 року

27-08-2009

  • Категорія:


Ми живемо у час, коли люди відівчилися кидати собі виклик: боїмося мати дітей, бо це потребує багато праці та терпіння; боїмося знайомитися з новими людьми, бо вони нас можуть колись зрадити; боїмося братися за нову справу, бо щось може не вдатися; боїмося бути щирими, бо це може видатися комусь смішним; боїмося виявляти свою релігійність, бо мало хто так робить. Ми не любимо ставити себе під загрозу відчути, наскільки ми немічні, але ж тільки тоді, коли переборюємо, а не обходимо незручності і небезпеки, ми стаємо сильнішими. Одним із таких добровільних випробовувань віри є проща, і дуже радісно, що кожного року цей виклик приймає молодь, вирушаючи до Гошівського монастиря оо. Василіян.

Інколи людям важко пояснити, чому ти вирішуєш кілька днів іти вздовж траси, добровільно наражаючи себе на дуже неприємні незручності: коли вода справді досягає ваги золота, а твої стопи стають абсолютним синонімом до слова «мозоль», коли дуже важко згадати, як це бути відпочилим і сповненим сил. Але насправді така відсутність комфорту є лише маленькою, видимою частиною айсберга, об який мають розбитися наші марні думки, самодостатність та егоїзм.

Рішення вирушити у 4-денну подорож дає нагоду нам залишити вдома все те, що робить нас неспокійними, поглинає нашу увагу і наш спокій. Проща не дуже шкодує наші ноги, але дає відпочити душі, відновлює у ній тишу, в якій можемо почути Божу волю, віддатися молитві, не дивлячись на годинник, у духовних розмовах пробуджує бажання міняти щось в житті. А духовні пісні, котрі виконують прочани, є нагадуванням про таке важливе вміння усміхнутися, коли важко, і сказати Господеві: «Навіть тепер я Тебе люблю!».

Оскільки дорога є дуже хорошою аналогією до життя, то дає зрозуміти багато його аксіом:
# - життя - це дорога до Бога, Він завжди поруч, але ми будемо з Ним лише тоді, коли зробимо свої кроки назустріч;
# - іти до Бога буває дуже важко, але, якщо ми на це на наважимось, то в кінці нас чекає щось дуже величне;
# - іти завжди набагато легше разом.

Якщо наблизитися до конкретики, то четверта молодіжна проща до Гошева під проводом отців василіян тривала із 20 по 23 серпня 2009 року. Організаторами прощі були: о. Йосафат Фітель, ЧСВВ, Голова молодіжної комісії у Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, Настоятель Івано-Франківського монастиря, о. Ігнатій Москалюк, ЧСВВ, Настоятель Червоноградського монастиря, бр. Августин Векляк, ЧСВВ, член молодіжної комісії, та браття ЧСВВ. Проща відбувалася за благословенням ординарія Івано-Франківської єпархії Кир Володимира Війтишина, Протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоанікія Чверенчука, ЧСВВ, та за підтримки голови Івано-Франківської ОДА п. Миколи Палійчука. У прощі, крім молоді, взяли участь деякі матері дітей, які йшли у прощі, - вони працювали на кухні, готуючи сніданок, обід та вечерю понад 650 прочанам, і попри те, що кількість учасників прощі постійно збільшувалася, їжа не переставала бути дуже смачною і нікому її не забракло. Надзвичайно зворушливими були моменти, коли люди допомагали одне одному: коли намагалися якось зарадити маленьким травмам сусідів, ділилися водою та їжею; коли жителі міст і сіл, через які проходило паломництво, виносили воду і фрукти, щоб пітримати молодь у її доброму намірі. Дуже гостинно зустрічали у церквах, просто хотілося плакати, коли місцеві жителі ще здалеку били у дзвони і виходили назустріч із хоругвами.

Девізом прощі були слова: «Ми поклали надію на живого Бога» (І Тим. 4,10). Хоча більшість учасників прощі - учні старших класів та студенти, наймолодшому прочанинові було 11 років, а найстаршому, пані Меланії, - 76. Паломництво мало чотири потоки, відправними пунктами яких стали Львів, Івано-Франківськ, Перегінське та Сколе. На третій день 650 паломників зібралися разом у Гошеві, після чого вони провели у святині з 22 на 23 серпня цікаві і дуже насичені нічні молитовні чування, за організацію яких особливо хочеться подякувати о. Севастіяну Бондаренку, ЧСВВ. На закінчення прощі о. Дам'ян Кастран, ЧСВВ, Ігумен Гошівської василіянської обителі, уділив повний відпуст, який увінчав усі старання людей, котрі взяли участь у цій прощі.
о. Йосафат Фітель, ЧСВВ

http://www.osbm.in.ua/ukr/news/400