Протодиякон Андрій Кураєв запропонував перейменувати Росію в "Колонії Русі"

30-07-2009

• Категорія:

• Теги:

• християнство і політика

Під час візиту Патріарха Кирила до України протодиякон Андрій Кураєв, професор богослів'я і член Синодної Богословської Комісії РПЦ, в телепередачі "Зі своєї дзвіниці" поділився з глядачами своїми роздумами про те, "як сьогодні викривлена політика і ідеологія, в тому числі - в державних школах "України" - на прикладі лише того, що сама ця держава називає себе "Україною", а не "Малоросією". З відеозаписом даного виступу можна ознайомитися тут. Аліса Донченко опублікувала на нашому порталі розгорнуту історичну довідку для о. протодиякона; я хочу трохи її доповнити.

Кураєв заявив, що "слово "Україна" нав'язане швидше Польщею" і є польським "зневажливим прізвиськом" - "прізвиськом своїх колишніх колонізаторів і окупантів, тих, проти кого боровся Тарас Бульба". Залишу збоку питання, що Тарас Бульба - вигадана особа, літературний персонаж (що виник з-під пера російського письменника українського походження Н. В. Гоголя), а не історична особа. Отець Андрій протиставить назву "Україна" як "зневажливе прізвисько" польського походження - слову "Малоросія", яке він вважає "високим і корінним самоіменуванням" нинішнього сусіда Росії. Кураєв також стверджує, що саме слово "Україна" означає не що інше, як "околиця" Польщі.

Сказане тут Кураєвим про походження назв "Україна" і "Малоросія" зовсім не відповідає дійсності.

Перш за все, слово "украіна" або "украйна" безумовно має дуже древнє і саме східно-слов'янське походження. Воно виникло зовсім не за часів "польської окупації" і не у вустах "ясновельможних польських панів" по відношенню до "диких північних чи східних варварів", як стверджує професор богослів'я. Перша відома згадка слова "украіна" - в Іпатьєвському літописі під 1187 роком, стосовно Переяславського князівства (про смерть переяславського князя Володимира Глібовича: " о нем же украина много постона" - "за ним же украіна сильно тужила"), а потім - під 1189 і 1213 роками відносно Галицького і Волинського князівств відповідно. У відповідній статті у Вікіпедії наводиться безліч інших прикладів літописного вживання слова "украіна" і пов'язаних з ним прикметників, задовго до "польської окупації" і, природно, поза будь-яким зв'язком з нею.

Відносно первинного значення цього слова деякі суперечки тривають до цих пір. Більшість істориків вважає, що воно дійсно мало значення "Погранична територія". Проте, це слово також могло позначати будь-яку певну місцевість, територіальну одиницю, безвідносно її віддаленості від будь-чого. Певну аналогію ми можемо бачити з сучасним вживанням однокорінного слова "край" і майже точну аналогію - із словом "країна" (тобто "сторона"). До речі, слово "украіна", сказане без приставки "у" і має в українській мові саме це значення - просто "країна", "держава", а зовсім не околиця чогось.

Таким чином, заяви Кураєва, ніби то назва "Україна" є польського походження і має характер польського "зневажливого прізвиська", зовсім не відповідають дійсності. Ця назва є споконвічно східно-слов'янською і систематично вживалася в літописах по відношенню до дуже багатьох земель Русі (природно, без щонайменшого негативного відтінку).

Якщо Кураєв вважає, що іменування України таким чином є образливим, то можна поставити питання: чи не ображає його почуттів той факт, що в Гімні Російської Федерації саме ця держава неодноразово іменується "страной" (наприклад: "Россия - любимая наша страна!")? В стороні від чого знаходиться Росія? "Стороною" для кого, для яких окупантів вона є?

Кураєв заявляє, що саме "Малоросія" і є "корінним самоіменуванням" нинішньої України. З цим також неможливо погодитися. У цьому ж виступі сам о. Андрій взагалі-то справедливо стверджує, що слово "Малоросія" було винайдене греками за зразком розрізнення "Малої Еллади" (власне Греції) і "Великої Еллади" (її колоній). Відзначу, що це було зроблено на Синоді Константинопольського патріархату в 1303 р. "Таким чином, терміни Росія, Малоросія, Великоросія і всі похідні від них слова сформувалися в церковних канцеляріях вселенського патріарха" (цитата з "історичної довідки для протодиякона") Корінним же "самоіменуванням" основної частини земель нинішньої України було, звичайно ж, "Русь". Чого, проте, ніяк не можна сказати про території нинішньої Росії, навіть її європейської частини - в прадавніх літописах назва "Русь" відносно північних князівств зовсім не вживалася (див.: "Спор Руси с Московией закончится победой Украины").

Протодиякон Андрій Кураєв запропонував перейменувати Росію в "Колонії Русі" Хоча вираз "Мала Росія" і був винайдений греками на початку 14-го століття, проте, до кінця 16-го століття він зустрічається виключно рідко. Він є пізнішим, ніж літописне "Україна", і був штучно створений в грецькій церковній канцелярії. Тому його неможливо рахувати, як це вимагає Кураєв, "корінною самоназвою" - тим більше в порівнянні з більш древнім і споконвічно східно-слов'янським "Україна".

Кураєв стверджує: "сьогодні в українських школах вчать, що ось "Кляті москалі" називають нас малоросами, і вважають, що це дуже образливо" і нарікає, "як сьогодні викривлена політика і ідеологія, у тому числі - в державних школах". Хотілося б попросити протодиякона привести які-небудь посилання для підтвердження своїх слів. А саме: чи дійсно в українських школах в підручниках з історії використовується вираз "Кляті москалі" і чи дійсно в підручниках стверджується, що назва "малорос" використовувалася "москалями" саме як "дуже образлива"?

Якщо ж допустити, що о. Андрій правий у всьому своєму виступі, то що необхідно зробити? Отець Андрій палко виступає за повернення державам їх відвічних назв і за відмову від "зневажливих прізвиськ", які позначають околиці. Вочевидь, що Україні доведеться відмовитися від свого нинішнього "зневажливого" найменування (хоча по суті воно позначає не що інше як "країна" - тобто "страна") і повернути своє історичне - "Русь". Проте, як же тоді іменуватися самій Росії? Адже "Росія" є по суті тим же словом "Руссю", але лише зовсім не "корінним", а в згрецизованому варіанті. О. Андрій заявляє, що "Малоросія - це Русь у власному сенсі слова, корінна, а Великоросіяя - це її колонії". Оскільки протодиякон палко виступає за використання "корінних назв", можна було б порадити йому, щоб він перший показав взірець правильного слововживання: перестав називати свою державу чужим, "некорінним" (і спотвореним) ім'ям. Якщо о. Андрій бажає, він, так і бути, може іменувати свою країну "Великою Руссю", але лише підкреслюючи при цьому кожного разу, що слово "велика" зовсім не означає в його вустах значення "величність", а позначає просто "колонії" (від сусідньої держави на південному заході). Але щоб не виникало непорозумінь із-за такої "двозначності" слова "велика", Україну і Росію о. Андрій може просто іменувати: "Корінна Русь" і "Колонії Русі" відповідно. Власне, саме це він прямо і пропонує, дуже палко і переконано, причому зовсім не вкладаючи в останню фразу ніякого принизливого відтінку. Нарешті, "Колоніям Русі" (колишній Росії) слід відмовитися від зневажливого прізвиська "страна" ("сторона"; точний аналог настільки ж зневажливого "країна") - яка чотири рази звучить в державному гімні РФ.

P. S. Хотілося б відзначити, коли Кураєв виголосив по-древньогрецьки "Мікра Еллада", що в слові "мікра" наголос ставиться на останній склад, а зовсім не на перший, і що "Еллада" в старогрецькій - це форма знахідного відмінка; у називному слово "Греція" звучить як "Еллас" (у професора богослів'я вийшло, якщо перекласти на російський: "Мала Грецію" і з неправильним наголосом в першому слові). Ще також відзначу, що жодна з тих територій, які член Синодної Богословської Комісії перерахував як "Велику Елладу", - Крим, Херсонес і Абхазія - ніколи до справжньої "Великої Еллади" не входили. "Великою Елладою" іменувалися виключно лише грецькі колонії в Південній Італії і на Сіцілії.

Автор: Юрій Чорноморець 

http://christusimperat.org/ru/node/16592