630 років Римсько-Католицькій парафії в Бучачі

14-07-2009

• Категорія:

• Теги:

• Церква в Україні

18 липня о 14:00 в парафіяльному храмі Матері Божої Параманної у м. Бучач відбудеться парафіяльний відпуст, з яким збігається 630-та річниця створення храму і першої письмової згадки про місто. На ювілейну урочистість священики щиросердечно запрошують всіх бажаючих, щоб відсвяткувати ці дві події.

Історичне минуле Бучача вкрите порохом часу і таїть в собі багато суперечливих моментів. Одним із перших, а відтак і найголовнішим питанням, що турбує багато істориків і жителів міста, є точна дата заснування Бучача. Офіційною датою заснування міста вважається 1260 рік, коли вперше згадується родина Бучацьких гербу Абданк, які « героїчно обороняли Русь і Поділля від монголо-татарської навали». А першою письмовою згадкою про місто Бучач є грамота з 1379 року, якою Михайло Абданк «з натхнення Божого, побудував новий костел Успіння Пресвятої Богородиці і виділив кошти на його утримання для більшої слави Божої», даючи цим самим початок одній з перших римсько-католицьких парафій Львівської Архідієцезії та споруджуючи першу християнську святиню в місті над Стрипою. В цьому ж документі згадується про вже існуючий дерев'яний замок - "гніздо роду Бучацьких гербу Абданк", який був пристановищем та запорукою розквіту міста.

Перший костел в Бучачі був дерев'яний, пізніше побудували кам'яний в готицькому стилі. А сьогоднішня споруда костелу Успіння Пресвятої Богородиці створена в 1761-1763 роках у стилі бароко. Бернард Меретин, а згодом Мартин Урбанік були архітекторами храму, а видатний скульптор Галичини Іоан Григорій Пінзель зі своїми учнями виконав різьблення вівтарів. Унікальність костелу в тому, що І. Г. Пензель, вирізьбивши вівтар «Святого Юди Тадея», брав перед ним шлюб, хрестив дітей, і є припущення що міг бути похований у підземеллях цього храму.

В часи панування тоталітарного режиму костел нашого міста розділив долю інших святинь України, і місце, де люди століттями в молитві поєднувались з Богом, радянська влада перетворила на склад промтоварів. По-варварськи тоталітарний режим віднісся і до поховань духовних наставників у підземеллях храму, викинувши їхні останки з місця поховань, в нелюдський спосіб звільнивши місце для створення котельні.

Відродження святині співпадає з часом відродження незалежної України. Храм повернувся до продовження своєї місії - запалювання Божої іскри в серцях бучачан. Сьогодні в храмі вирує релігійне та культурне життя: окрім богослужіння, проводяться нічні чування, зібрання молоді, катехези для молоді, дітей та дорослих, концерти релігійного співу. Історично склалось так, що ще до сьогодні Римсько-Католицьку Церкву на Західній Україні вважають польською. Хочеться спростувати цю думку, підкреслюючи той факт, що Римсько-Католицька Церква є вселенською і відкритою для різних національностей. Це підтверджує й храм нашого міста, де вірні моляться українською, польською, латинською та російською мовами. Як пам'ятка архітектури, храм вважається родзинкою Бучача, і з відкритими дверима чекає на паломників та туристів. Цього року 18 липня о 14:00 в храмі відбудеться парафіяльний відпуст, який збігається з 630-ю річницею створення храму і першої письмової згадки про наше місто. На цю ювілейну урочистість священики щиросердечно запрошують всіх жителів та гостей міста, щоб відсвяткувати ці події.

Конанець Оксана та Легка Уляна

http://www.catholic-media.org