Шокуюче видовище з'явиться перед очима відвідувачів кладовища поблизу далеких печер Києво-печерської лаври.

23-08-2008

Розриті могили. Викорчовуване коріння вікових дерев. Потривожені надгробки праведників. І це - не справа рук вандалів-антихристів, а, виявляється, робочий процес «реставрації» кладовищ. Втім, і вся Лавра влітку 2008 року від Різдва Христового видається не древньою обителлю духу, а якимісь грандіозним, квапливим будівництвом, що граничить з варварством.

Втім, розберемося по порядку. Вчора українську блогосферу облетіли тривожні звістки від лаврської прихожанки про те, як в Лаврі був зруйнований «портал» між живими і мертвими, де під покровом дерев, що співають птицями, панували мир, спокій і молитовна атмосфера. «.ми любили це кладовище. Там було дивно спокійно... Дивлюся на ті фото, що у мене залишилися - і сльози на очах від того, що тепер цього цвинтаря немає і ніколи, ніколи його вже не буде такого», - пише жінка, що представляється в онлайні-щоденнику дзвонарем Кирилівської церкви, Дариною. Що і говорити - зараз погляду відкривається дисгармонійна, спекотлива «Голгота», на відміну від того, що видно на фотографіях, зроблених раніше.

За словами Дарини, дерева були зрубані три тижні тому, проте прихожани «змирилися з натовпами напівголих туристів, «православними ярмарками», що не припиняються, в стінах монастиря», і зникненню дерев, не надали значення. Проте позавчора, в свято Медового Спаса, прихожани були вкрай стривожені тим, що на території кладовища розвернула роботу група будівельників. Багато надгробків було геть прибрано і перенесено, земля над багатьма могилами розрита. Та і враховуючи те, що коренева система дерев радіально проникає на глибину поховань - при викорчовуванні теж не обійшлося без порушення спокою праху померлих. Сьогодні будівельників знайти не вдалося. За словами ченця, що назвався Євстафієм, будівельники пояснили свої дії реставрацією кладовища.

«Вони сказали, що повернуть надгробки на місця. Так, у нас братія відмітила, що будівельники роблять свою роботу з неналежною акуратністю. Але Владика (намісник Києво-печерської Лаври архієпископ Павло) за всім будівництвом стежить і не допускає, щоб були грубі порушення. Роботи на кладовищі будуть ще десь місяць», - говорить чернець. Варто відзначити, що реставраційні роботи проводить корпорація «Укрреставрація». Проте спірно те, чи є реставрацією «піднімання надгробних пам'ятників і споруда бетонних доріжок», про що, за словами прихожан, говорять будівельники. Декілька менш оптимістично, чим рядова братія, настроєно офіційне керівництво монастиря Києво-печерської Лаври. «Великі проблеми нам доставляє те, що територія Лаври належить не нам, а державі. У тому, що багато будівель знаходяться в неналежному стані, є провина керівництва Національного Києво-печерського історико-культурного заповідника. Дирекція недбало відноситься до святинь.

Ми є орендарями будівель Лаври і тому обмежені в своїх діях. Якби Лавру віддали ченцям, тут був би порядок, а так - багато будівель під загрозою», - заявляє архієпископ Павло, до речі, депутат Київради від Партії регіонів. Проте, згідно із законодавством України, заповідники із статусом «Національний» нікому, окрім держави, належати не можуть. Тому, бажання ченців УПЦ МП «приватизовувати» надбання України - необгрунтоване.

Та все ж, ті, кого засуджує Владика Павло, схильні розділяти тривогу духівництва. Головний архітектор заповідника Тетяна Кулік з жалем констатує: «Незадовільний стан багатьох реставраційних робіт обумовлений тим, що їх фінансування не регулюється необхідними нормами. По суті, реставрація прирівнюється на рівні фінансового законодавства до реконструкції. Засоби, яких інколи навіть більш ніж достатньо, дуже довго поступають підрядчикові. А освоїти їх слід до кінця року. Тому, часто реставраційні роботи ведуться авральними темпами і учені, які повинні копітко контролювати процес, описувати кожну деталь найдрібнішого об'єкту, не встигають за будівельниками, що займаються своєю частиною робіт».

До речі, культурне значення кладовища велике, судячи по офіційній інформації, що надається керівництвом заповідника. Місцевість біля церкви Різдва Богородиці в далеких печерах згадується з давніх часів. Там поховано п'ятеро архімандритів Києво-печерської Лаври і багато ченців. Також імениті миряни України і Росії вважали честю знайти там останній притулок. У їх числі, наприклад, ад'ютант Кутузова, генерал піхоти Петро Красовський, київський комендант, генерал-лейтенант Іосиф Мусніцкий, донський козак генерал-майор Микола Леонов, дочка письменника Сергія Аксакова, Софья. Більшість поховань датовані XVIII і XIX століттями.

До речі, кладовище - лише приклад грандіозних реконструкторських, реставраційний і рятувальних робіт.

Чому рятувальних? Велика частина території Лаври останні роки просто «пливе» із-за порушень в дренажній системі горбів під будівлями. Така ситуація склалася з кількох причин. Крім того, що в дев'яностих роках підтримка заповідника у хорошому стані спотикалася об економічні проблеми, «винуватим» в майже катастрофічному положенні Лаври виявився Успенський собор. Територія верхньої Лаври і ближніх печер постраждала унаслідок тотальної на сьогоднішній день помилки київських будівельників. Довгий час Успенський собор стояв в руїнах. Коли ж його почали реконструювати, переміг проект зведення будівлі на палях. «Така конструкція передбачала одночасно інженерні гідротехнічні роботи, які не допустили б підтоплення грунтів і зсувів. Проте коли в 90-х Успенський собор, центровий елемент всього комплексу був реконструйований, на жаль, інженерні роботи не були проведені на належному рівні. У результаті багато пам'ятників - елементів ансамблю зараз доводиться рятувати», - пояснила «Главреду» Кулик. І справді, схили Лаври усіяні будівельною технікою. Бетонні циліндри дренажних колодязів «прикрашають» монастирські сади. Ближні печери з вражаючою фрескою мук страшного суду, написаною лаврськими Босхамі, закриті для відвідин, після недавньої аварії. Знаменитий лаврський панорамний майданчик наполовину закритий для відвідувачів. А тим часом, біля Далеких печер і переритого кладовища, відвідувачів-покупців годують виставковим медом.

Благодать?!

Фото автора
http://stolitsa.glavred.info/archive/2008/08/21/174143-5.html