Категорії

Search

Tags

У Львові триває найбільша релігієзнавча конференція в Україні

14-05-2009

  • Категорія:


ЛЬВІВ - ХІХ міжнародна конференція «Історія релігій в Україні» розпочалася 13 травня у Львові. Захід триватиме до 15 травня. Організатором конференції є Інститут релігієзнавства Львівського музею історії релігії. Це найстарша та найбільша релігієзнавча конференція в Україні. До участі в роботі конференції зголосилося понад 300 осіб майже з усіх областей України, а також з Білорусі, Росії, Польщі, Литви, Угорщини, Словаччини.

Безпосередньо участь у конференції, як повідомили РІСУ організатори, беруть близько 200 осіб, не враховуючи гостей заходу. Доповіді учасників опубліковані у двотомнику, який вийшов друком напередодні початку роботи конференції.

Учасники заходу - науковці, мистецтвознавці, археологи, музеєзнавці з усіх областей України та з-за кордону - піднімають різнопланові питання релігієзнавчого життя в України: розвиток богословської думки, захист і збереження пам'яток сакрального мистецтва, охорону і популяризацію музейної спадщини, піднімають важливі аспекти духовного життя. Найбільш широко учасники конференції розглядають питання історії релігій в Україні.

Під час конференції проблемні питання обговорюватимуть у шести секціях. Крім того, у програмі цьогорічної конференції - три круглих столи: «Проблеми екології в контексті співпраці науки і релігії», який відбувається 14 травня; «Релігія. Мас-медіа. Суспільство», організатором якого виступила РІСУ разом з Відділом у справах національностей і релігій Львівської ОДА; «Катакомбна церква: 20 років виходу УГКЦ з підпілля присвячується». Два останні заходи відбулися 13 травня і про них РІСУ проінформує більш докладно.

На відкритті конференції заступник голови Львівської ОДА Ігор Держко назвав такі заходи «щаблем пізнання сутності релегійної самосвідомості», які допомагають насамперед зрозуміти «першовитоки сутності християнства». Він наголосив, що як перед учасниками конференції, так і перед суспільством загалом стоїть завдання «осмислити ситуацію, яка породила економічну кризу, але першовитоки якої є у кризі духовній».

Оцінюючи стан християнства в Європі, він зауважив, що завчасно називати європейську цивілізацію «постхристиянською», бо християнство в Європі, на думку чиновника, ще далеко не показало усю свою потугу. «Незважаючи на опори, які дало європейському суспільстві право, воно б ніколи не змогло утвердитися без християнської пожертви, самообмеження», - зазначив у своєму виступі Ігор Держко.

Завершуючи виступ, він сформулював перед учасниками конференції таке завдання, яке стоїть перед усім суспільством: «Ми маємо надати нової якості як духовному життю України, так і Європи».

Під час відкриття конференції з коротким словом виступили також професор Ярослав Дашкевич, науковець з Познанського університету В. Василенко та професор Анатолій Колодний.

Ярослав Дашкевич сконцентрував увагу на проблемних місцях у висвітленні історії УГКЦ. По-перше, він наголосив, що у висвітленні церковної історії загалом потрібно відходити від принципу зведення її до історії самої лише єрархії. Другим проблемним питанням професор назвав те, що в Україні немає церковної архівної служби, в якій повинні бути не тільки офіційні документи, а й програми різних заходів, фото сакральних об'єктів, газетні матеріали.

У виступі професор назвав вагомим недоліком та недоглядом єрархії Церкви той факт, що на сьогодні Церква позбавлена такого важливого статистичного джерела, якими колись були шематизми Греко-Католицької Церкви.

Подорожнім назвав людину у світі дослідник Познанського університету в Польщі В.Василенко, відзначивши, що такі конференції - це перехрестя доріг подорожніх, де вони можуть обмінятися досвідом, обговорити пройдене, почути один одного.

Професор Анатолій Колодний, керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України, важливим завданням таких конференцій назвав недопустити клерикалізації науки, за умови якої релігієзнавство загине.

Продовжуючи свій виступ уже на пленарному засіданні, професор підняв низку важливих та дискусійних питань українського релігійного життя. По-перше, дослідник порушив питання майнових міжконфесійних конфліктів, пов'язаних зокрема з виходом УГКЦ з підпілля, в якої після її заборони 1946 року вилучили близько 3000 храмів та передали РПЦ. Проте, як зазначив автор, претензії Московської Патріархії, коли УГКЦ вийшла з підпілля, були абсолютно безпідставними, так само, як і аргумент про зруйнування трьох єпархій цієї Церкви в Галичині. Він розповів, що коли був членом Комісії з реституції церковного майна «в часи віце-прем'єр-міністра Дмитра Табачника, то мав змогу бути свідком того, що із 300 виставлених для реституції об'єктів 200 передали УПЦ (Масковському Патріархату)».

Загалом, дослідник висловив думку про те, що міжконфесійна ворожнеча в Західній Україні була спровокована ззовні.

Також він прокоментував і факт намагання «традиційних» Церков за допомогою держави перешкодити розвитку нових релігійних течій в Україні. «У цих ситуаціях я кажу: Ставте собі насамперед запитання, чому людина, яка пішла до нових Церков, оминула ваші двері? Займайтеся самі охороною вашого духовного простору, а не вимагайте цього від держави», - зазначив він. Водночас професор наголосив, що не слід ігнорувати і факту кращого матеріального забезпечення нових Церков, які фінансуються з-за кордону.

Дав професор Колодний у своєму виступі і оцінку Патріарху Московському Кирилу, відзначаючи, що саме він «не дає створити в Україні єдину помісну Церкву», тому «від нього сподіватися нічого не слід».

У виступі прозвучав і аналіз святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі. «Чому цю подію відзначали у РПЦ, а не відзначили річницю утворення Московської Патріархії в 1448 році. Також «кругла» дата?» - йшлося у доповіді дослідника.

Перед учасниками конференції стоїть багато проблемних питань релігійного життя України, але їхнє завдання - не тільки ставити ці запитання, але шукати відповіді, що продемонстровано у доповідях усіх учасників. І кількість тих, які охочі долучитися до цієї справи, щороку збільшується.

http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;29007/