Ґелтруде Коменсолі (1847-1903)


Адорація Найсвятіший Тайн є джерелом любові до ближніх.

18 січня 1847 року у Біенно, недалеко від міста Бреші, в Італії, у багатодітній сім'ї, народилась дівчинка Катеріна, п'ята з десяти дітей Карла та Анни Марії. Вже від дитинства вона відчувала бажання глибшого духовного поєднання з Ісусом. Приблизно у 7 років, не маючи сили опертись запрошенню Спасителя, одного дня дівчинка прокинулась раненько, обгорнулась маминою чорною хусткою і попрямувала до найближчої церкви Святої Марії і потайки отримала Перше Святе Причастя. З бігом часу дівчина ставала дедалі більше серйозною, зібраною, перейнятою думками про Христа, присутнього в Пресвятій Тайні Євхаристії. Катеріна стала апостолкою Євхалистійного Ісуса, а зібравши найкращих дівчат, організувала Товариство Почесної Гвардії.

У 1862 році залишила свою родину і вступила в Інститут Дочок Любові, заснований святим Вартоломеєм Капітаніо. Проте, бажання Катеріни та воля Божа були різними: з причини хвороби вона була змушена залишити Інститут. Після одужання, з причини важкого фінансового становища родини, йде працювати домогосподаркою, спершу в дім священика Ґ. Б. Рота, який кілька років пізніше став єпископом Лоді, а потім у батьківський дім графині Фе-Віталі. Ці знайомства відіграли неабияку роль у житті Катеріни.

Не занедбуючи своїх обов'язків домогосподарки, виховувала також дітей святого Ґервасіо, навчаючи їх порядності та суспільних і християнських чеснот. У молитві, умертвіннях, глибокому духовному житті та ділах милосердя Катеріна приготовлялась прийняти Божу волю щодо неї. Незабаром помирають її батьки, отож, родинні зв'язки послаблюються і Катеріна шукає можливості здійснити свій Євхаристійний ідеал. Вона відкрила своє серце монсеньйору Сперанца, тодішньому єпископові Берґамо, який був гостем графів Фе-Віталі, і який дуже підтримав Катеріну, зазначаючи, що саме такою є Божа воля.

У 1880 році Катеріна, перебуваючи із своїми господарями в Римі, мала можливість зустрітись і порозмовляти із Папою Левом ХІІІ, ділячись із Святішим Отцем своїм бажанням заснувати чернечий Інститут, посвячений Євхаристійній адорації. Вселенський Архиєрей запропонував їй дещо змінити плани і до Євхаристійної адорації додати ще й виховання молодих працівниць.

15 грудня 1882 року Катеріна разом із двома своїми співсестрами започаткувала Згромадження Сестер Сакраментинок з Берґамо. А через два роки одяглась у монаший одяг, взявши собі ім'я Ґелтруде. Після нелегких випробувань молодого Згромадження, 8 вересня 1892 року, спеціальним декретом, монсеньйор Рота канонічно засновує чернечий Інститут. Сестри Згромадження, на чолі із Матір'ю Ґелтруде, зробили великий вклад у духовний розвиток місцевого населення, перебуваючи на молитві, адорації Найсвятіших Тайн, умертвіннях, чинячи діла милосердя, особливо щодо бідних і потребуючих.

18 лютого 1903 року Мати Ґелтруде розпочала свою вічну адорацію в Небесному Царстві. А через 25 років розпочався її канонізаційний процес. 1 жовтня 1989 року Іван Павло ІІ проголосив Ґелтруде Коменсолі католицькою блаженною, а сьогодні Святіший Отець Бенедикт ХVІ зарахував її до лику святих.

http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=282880